Блакитне небо жевріє над лісом, Серед дерев блукає прохолода. Я по траві іду, в росі мокріють ноги, Ранкову пісню вже співа природа. І в пісні тій народжується сонце, Нове, веселе, загляда у річку, Сміється, ясне, плине вгору, Щоб показати людям своє личко.
